Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Маркс

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Окей, ребят, давайте я вам расскажу историю, как я купил закладки кодеина и отправился на рыбалку с электро удочкой. Чисто для развлечения, я такой комик наркоман, просто шутить не могу без первака в крови, понимаете?

Так вот, прошлое лето, как-то вечером, я сидел со своими приятелями и задувал один пончик после другого. Мы рассуждали о жизни, о том, кто последний раз передознулся и кто купил самую качественную дрянь. В общем, типичный наркоманский разговор.

И тут один мой друг, он самый отмороженный в нашей компании, говорит: "Братан, у меня есть подвижка. У меня есть кодеин, супер первак, просто огонь! Хочешь попробовать?" Я, конечно же, сразу согласился, ведь ничего лучше не придумаешь для рыбалки, чем смазать мозги наркотиками.

Так что мы договорились встретиться на рыбалке через пару дней. Я взял свою электро удочку, которую недавно приобрел, и отправился в указанные координаты. Настроение было на высоте, ведь я уже представлял себя в состоянии эйфории с закладками кодеина в крови.

Наконец-то мы собрались все вместе и начали готовиться к рыбалке. Я быстро выпил стакан кофе, в который добавил немного первитина, чтобы поднять скорость и энергию. Быстренько проглотил свою порцию кодеина и с неутомимым азартом бросил электро удочку.

В это время мои друзья занимались своими делами, раздавали снасти и ловушки. Но меня интересовала только моя электро удочка. Я просто наслаждался ощущениями, когда рыбка клевала, и ты мог сразу понять, что там на конце удочки.

Я чувствовал, что моя задувка на рыбалке достигла своего апогея. Я был настолько счастлив, что мог прыгнуть в воду и погонять с рыбкой. Но лучше бы не делал!

Внезапно я почувствовал, что что-то не так. Мой пульс участился, сердце забилось как винт на полной скорости. Я понял, что это началась передозняк кодеина. Меня начало кружить, все вокруг стало рассыпаться и перетекать. Я пытался удержаться и сосредоточиться, но все было безнадежно. Они сняли меня с электро удочки и положили на землю. Кто-то принес воды, а кто-то пытался меня успокоить и убедить, что все пройдет.

Через некоторое время, когда передозняк начал проходить, я почувствовал огромное облегчение. Это был урок для меня - нельзя так безответственно обращаться с закладками.

Несмотря на этот неприятный эпизод, мы все равно провели замечательный день на рыбалке. Мы поймали не так много рыбы, но этот опыт был намного ценнее.